Колектив газети «Світлиця» завжди усвідомлював особливу місію журналістики перед українським суспільством, зокрема перед всією громадою Новосанжарщини. Але, на жаль, не завжди вдавалося нести до людей Слово Правди, бути щирим у цьому Слові, яке лягло на шпальти нашого видання. Визнаємо, що, перебуваючи під цензурним тиском, особливо в останні роки, багато чого було написано і донесено до читача такого, що не гідне публічності. Тому без найменшого сумніву і тепер уже без найменшого тиску я, як головний редактор, прийняв єдино правильне рішення – вибачитися перед усіма читачами, кого наша газета упродовж останніх років зачепила словом неправди чи навіть принизила. І в першу чергу особисто перед селищним головою Андрієм Олександровичем Рекою, чий авторитет у громаді є досить великим і незаперечним і про кого насправді було багато «брудних» публікацій. Треба сказати, що коли народилася нова газета під назвою «Світлиця», Андрій Олександрович завжди відгукувався не тільки на наші звернення і прохання, а й брав активну участь в інформаційному наповненні її сторінок. Писати справді було і є багато чого – селище змінювалося на очах, молодшало і красивішало. Однак районна влада, зокрема Сергій Шовкопляс, відверто не визнавала лідерства Андрія Реки та зробленого ним для всієї громади, навіть вдавалася до таких ганебних дій, як пряма заборона культармійцями сприяти проведенню на центральній площі Нових Санжар новорічного свята, а нам – писати про це, нав’язуючи власне бачення цього вчинку. Подібних прикладів цинізму можна навести безліч, особливо в період останньої передвиборчої кампанії, коли йшлося про добрі справи Андрія Олександровича. Була навіть спроба окремим розпорядженням ввести цензуру, перший заступник голови РДА Володимир Тараненко неодноразово обурювався, що райдержадміністрація не є в засновниках  друкованого видання і від того замало контролю над ним. А мої намагання переконати районних зверхників, що газета не може бути виразником інтересів окремих осіб чи однієї політичної сили, залишалися марними і не почутими – в їх руках були серйозні важелі впливу на редакцію.

Отже, сьогодні мені, як керівникові громадської газети, не соромно вкотре вибачитися особисто перед Андрієм Олександровичем Рекою та його родиною і всіма тими, хто поважає цю людину як доброго господаря, умілого організатора, лідера селищної громади, натхненника багатьох цікавих ідей, про що свідчить не думка якогось чиновника, а вияв довіри багатьох новосанжарців. Як журналіст і просто як житель району, я ніколи ці ділові якості Андрія Олександровича не ставив під сумнів. Отож нині публічно визнати це – значить, повернути справедливість. Зрештою, так і повинно бути між людьми, які хочуть називатися порядними. З цього і варто починати втілювати у життя мрію Майдану та його прихильників, починати зміни на краще з самих себе.

Ми прагнемо нової України, в журналістику якої більше ніколи не повернуться цензура, політичний тиск, а від того – відверта брехня чи статті, написані через призму «ідеологічної доцільності», як були про Андрія Олександровича. Сьогодні я беру на себе всю відповідальність за невміння правильно протистояти незаконним і несправедливим діям попередньої влади, що призвело до викривлення інформаційної політики. Як головний редактор, я обіцяю читачам «Світлиці», що районний часопис з сьогоднішнього номера стає іншим. Стає таким, яким хотіли його бачити читачі, яким мріяли його бачити ми, газетярі – об’єктивним, не однобоким, відкритим до діалогу, не нацькованим зверхниками на собі неугодних. Відтепер ви, як наші передплатники, матимете можливість знати про всі випадки утисків на місцеву пресу, випадки «схиляння» її до тих чи інших публікацій. Так повинно було бути завжди, але так склалося, на жаль, тільки тепер, коли 150 наших побратимів-журналістів постраждали під час протистоянь на столичному Євромайдані, а один із них, кореспондент газети «Вєсті» В’ячеслав Веремій, одержав смертельне поранення в груди. Перед його світлою пам’яттю, як і перед усіма загиблими з так званої  Небесної сотні, ми обіцяємо, що надалі у нашого колективу вистачить досвіду і хисту, аби творити ту газету, за яку ніколи не буде нам соромно.

                Олександр ЗІНЧЕНКО,  головний редактор газети«Світлиця»,

  голова первинної організації   Національної Спілки журналістів України