Своє життя Ілля присвятив служінню Богові, жив здебільшого в пустелі, постився та молився. За свою службу на славу Бога був живим узятий на небо у вогненній колісниці. За давніми віруваннями, він, сердитий та строгий, роз’їжджає на своїй колісниці й карає неправедних: «Грім гримить, то Ілля по небесному мосту в огненній колісниці їде». Одночасно Ілля уособлює щедрість і родючість. Його молитви, згідно зі Святим Письмом, повертали людей до життя.

     На день пам’яті Іллі традиційно йде дощ. Він вважається благодатним, і якщо вмитися ним, то можна зцілитися від хвороб і прокази. На Іллі зазвичай бувають «горобині ночі» – нічні грози з блискавкою та громом: буревії такі сильні, що й птахам заснути не дають. Під час грози забобонні люди відганяють від себе котів і собак, вірячи, що в цих тваринах ховається нечиста сила. Якщо в цей час грім запалить хату, то таку пожежу нічим погасити не можна, бо ж «як Бог запалив, то чоловік не погасить!» Під час грози селяни запалювали перед образами свячену свічку, аби вберегти оселю від грому.

     Після цього дня перестають купатися: «Ілля воду остудив», «До Іллі  мужик купається, а з Іллі - з водою прощається», - так говорять у народі. Від цього дня встановлюється помірне тепло, день скорочується, а ніч продовжується. З цього дня випікають хліб з нового врожаю.

     Згадували в цей день Святого Іллю й заступник селищного голови Івашина Валентин Миколайович, і голова районної державної адміністрації Бульбаха Сергій Володимирович, і народний депутат України Река Андрій Олександрович. Потім відбувся чудовий, заздалегідь продуманий відділом культури, концерт, по закінченні якого почалася святкова дискотека. Працювали виїзні торгові точки, дитячі атракціони. Народні гуляння тривали до першої години ночі.